Боротьба з тривогою і стресом у професійних спортсменів
Тривога і стрес - це два поняття, які ми, на превеликий жаль, дуже часто чуємо і відчуваємо. Швидкий темп життя, високі вимоги та воєнний стан в країні призводять до негативних наслідків для нашого психічного здоров'я. Для спортсменів ці вимоги ще й підкріплюються численними факторами, пов'язаними з їхньою спортивною практикою.
Однак ні тривожні розлади, ні стрес не є наслідком якого конкретного стимулу. В одній і тій самій ситуації різні спортсмени реагуватимуть різною мірою. Навіть одна й та сама людина в схожій ситуації реагуватиме по-різному, в конкретні моменти свого життя, дотримуючись численних стратегій, щоб впоратися з тим, що називають хворобою 21-го століття. Чи може тривога стати несподіваним союзником спортсменів?
Що таке тривога і стрес?
Несподівано виявляється, що тривога сама по собі не є чимось негативним для нашого організму. Насправді, це емоція, яка готує нас до чогось важливого, викликаючи активацію на ментальному та фізичному рівнях. Ось так просто.
Мета цієї реакції - не що інше, як "розбудити" наш організм для негайної відповіді на подію, яка не обов'язково є поганою. Ніч перед грою може спровокувати нашу тривогу так само, як при спогляданні відео ДТП або думка про майбутній політ на літаку. Отже, тривога - це не тільки абсолютно нормальна, але й конче необхідна для нормального функціонування нашого організму емоція. Намір позбутися її - одна з найпоширеніших помилок.
Щось подібне відбувається і зі стресом. Стрес - це механізм, за допомогою якого ми готуємо себе до зустрічі з новою, складною чи небезпечною ситуацією. Незалежно від того, знайоме вам це визначення чи ні, воно не викликає відчуття дежавю: тривогу можна визначити як емоційну реакцію, викликану стресом, хоча це не одне й те ж саме.
Таким чином, ефективне управління тривогою та стресом може бути корисним. І це ключовий урок для будь-якого професійного спортсмена. Надмірний рівень активації - а отже, тривоги і стресу - може спричинити значне зниження результатів: відсутність концентрації, тахікардію тощо.
Завдання полягає в тому, щоб досягти балансу, щоб наші показники активації були толерантними і дозволяли нам максимально ефективно використовувати наші можливості:
У нормальному стані тривога допомагає нам зіткнутися з можливим ризиком, а отже, дозволяє нам зберегти певний контроль над своїм тілом і розумом, щоб впоратися з новою ситуацією. Передзмагальна тривога може бути корисною, якщо ми використовуємо її для тренування або для візуалізації гри.
Таким чином, перфекціонізм стає рушійною силою нашого постійного вдосконалення, а також тривоги і стресу. Якщо перфекціонізм є надмірним і перетворюється на невроз, пошук нашої найкращої версії призведе до низького рівня самооцінки, почуття провини і сорому. Лікар Джонс стверджуює, що вирішальне значення має не рівень тривоги і стресу, а те, як спортсмен сприймає його - як щось сприятливе чи ні.
Як контролювати тривогу
Якщо спортсмен відчуває, що програє битву з тривогою, важливо розробити стратегію, щоб змінити ситуацію і отримати від неї користь. Найкращий перший крок, який ми можемо зробити, - це визнати, що тривога здолала нас, і звернутися за допомогою до когось. До тренера або психолога: відповідне психологічне втручання з метою виявлення проблеми, розуміння того, чому вона виникає, і пошук найкращої техніки для її вирішення є ключовим фактором у відновленні працездатності та психічного здоров'я гравця.
А яка стратегія є найкращою?
Існують загальні рекомендації, але кожна стратегія повинна бути розроблена з урахуванням потенціалу кожної людини. Комусь легше роздумувати над внутрішніми факторами, намагаючись знайти витоки проблеми, щоб спрямувати свою енергію на розуміння причини цієї ситуації, щоб змінити її, вирвавши з коренем. Інші люди вирішать зосередитися на зовнішніх факторах, щоб зрозуміти, як зміни в їхньому середовищі вплинули на них, і таким чином підготуватися до того, що чекає на них у майбутньому. Звичайно є люди, які рефлексують в обох напрямках.
Серед професійних спортсменів дуже часто можна зустріти такі стратегії:
- контроль думок
- цілеспрямованість дій
- управління емоціями та поведінкою
Що стосується конкретних технік, то дехто схиляється до внутрішнього діалогу, медитації, контролю негативних думок або оцінки шкоди, загрози чи виклику. Всі вони корисні, коли їх правильно застосовує і контролює професіонал.
Є й інші стратегії, які, не зважаючи на те, що базуються на науці, привертають увагу своєю особливістю.
Роби неправильно!
Це може звучати дивно, але в цьому є сенс. У багатьох ситуаціях спортсмен відчуває щось знайоме, коли його паралізує стрес. У багатьох випадках надмірний перфекціонізм призводить до нерішучості, через яку наш розум стає порожнім. Часто, роблячи навпаки - приймаючи, що можна зробити все погано, і нічого не станеться, - ми звільняємо свій розум від такого тягаря і пришвидшуємо прийняття рішень у будь-якій сфері, включаючи спорт.
Хвилюємось через 10 хвилин!
Інша техніка передбачає перенесення хвилювання. Замість того, щоб хвилюватися вже і зарах, перед обличчям будь-якої ситуації, рекомендується уникати такої поведінки протягом деякого часу. Це може бути не більше десяти хвилин,коли ми переносимо “понервуватись”. Ця проста дія дозволить нам побачити події чи речі під іншим кутом. А отже, те, про що ми думали як про щось катастрофічне, виявиться менш серйозним.
Зрештою, тривога і стрес не повинні бути всемогутніми. Насправді, з правильною допомогою не тільки спортсмени можуть знайти спосіб їх зменшити.
