Чи знає насправді професійний спортсмен, як правильно харчуватись?
Вважається, що професійні спортсмени - це професіонали не лише в сфері спорту, яким вони займаються, а й люди, що володіють суттєвими знаннями в тих темах, які несуть безпосередній вплив на їх здоров'я та роботоспроможність, наприклад, харчування.
Нещодавне дослідження Vázquez-Espino, Rodas-Font, Farran-Codina 2021 пролило світло на дійсні знання різних груп спортсменів у сфері спортивних дієт, їх поглядах, джерелах інформації та харчових звичок.
Важливість знань про харчування
Знання в сфері харчування є одним з рушійних факторів, що необхідні для формування правильних харчових звичок і оптимізації спортивних результатів будь-якого спортсмена, особливо професійного.
Є багато факторів, які здатні мотивувати вибір продуктів харчування, дієтичну поведінку і відношення до їжі. Культурно-освітній фон, смакові уподобання, апетит і безпосередньо знання про харчування впливають на рішення і харчову поведінку, як населення вцілому, так і спортсменів. Зміна якості та візуалу тіла не менше впливає на вибір харчування. У випадку з спортсменами-підлітками тиск зі сторони однолітків є ключовим елементом впливу.
Іноді професіонали в сфері спорту покладаються на інші джерела - СМІ, батьки, друзі, товариші по команді чи тренери. Даний вплив на їх харчування грунтується на обмежених та неточних даних в сфері дієтології. Попередні дослідження показали, що нестача знань рівноцінно шкідлива для спортсменів, як і розповсюдження некоренктних рекомендацій.
Як проводилось дослідження?
Під час дослідження дослідили знання про харчування гравців ФК “Барселона” і рівень власних знань з правильного харчування, дієтичне відношення до харчування, джерела інформації і харчові звички.
Брали до уваги рівень знань в різних командах: футбол, хокей на роликах, футзал і баскетбол, тренерського штабу клубу: тренери, фізкультурники, лікарі та фізіотерапевти, і ті, хто не займається спортом - різного віку і рівня обізнаності в сфері харчування.
До вибірки НЕ спортсменів і НЕ освітян сфери дієтології включили старшекласників і студентів-філософів з Університету Барселони (УБ). Два критерії, за якими проводився конкурс - вік, що відповідає такому в групі спортсменів і відсутність спеціальної освіти.
Остання група складалась з НЕ спортсменів - студентів, що відвідували, протягом щонайменше року, курс “Харчування людини та дієтологія” в УБ.
Для оцінки знань використали анкету “NUKYA”, а даний протокол був затверджений Комітетом з етики клінічних досліджень Каталонської спортивної ради.
Які знання про харчування насправді мають спортсмени і які, як вони вважають, їм доступні?
42,1 % спортсменів віднесли себе до категорії вище тієї, яка була їх насправді; 24,2 % - на 2 категорії вище, 3,8 % - на 3. Правильно класифікували себе 25,4 % і лише 4,5 % до більш низької категорії. В загальному 70,1 % спортсменів переоцінили свій рівень знань. Тобто, ці дані підтвердили ефект Даннінга-Крюгера - чим нижче рівень знань,тим більша схильність переоцінювати їх.
Отже, спортсмени,за отриманими результатами, мають той же рівень знань в дієтології, що й пересічні студенти та школярі, і значно нижчий порівняно з тренерським складом та третьою піддослідною групою.
Суттєвих статистичних відмінностей в балах NUKYA при порівнянні спортсменів, що активно шукали інформацію про харчування, і тих, хто цього не робив, немає.
Нарешті, спортсмени, що отримали рекомендації з харчування, мають вищі знання, проте статистичної відмінності між ними і їх колегами, хто рекомендацій не отримував, немає. Це можна пояснити тим, що окремі консультації не є спеціалізованим освітнім процесом.
Які їх джерела інформації?
Найчастіше спортсмени звертались за інформацією до: членів сім’ї (57%), дієтологів (57%), фізіотерапевтів (53%), тренерів (49%), інтернету (38%), друзів (21%), журналів (10%), наукових публікацій (8%) і книг (6%).
Спортсмени з вищими показниками NUKYA частіше звертались до наукових публікацій, більшої кількості книг чи науково підтверджених даних. Чи молодші були спортсмени, тим з більшою частотою ті йшли до членів родини, тренерів та інших спортсменів, старших за віком.
Ймовірно, оскільки 30% вибірки становили підлітки, вагомим джерелом інформації стала родина.
Так як спортмени, що відвідували дієтолога, не відрізнялись вищим рівнем знань, важливо врахувати регулярність візитів. Справа в тому, що з 57% лише 13% відвідували дієтолога періодично, і відповідно отримали вищі бали NUKYA.
Важливість розробки планів навчання основам дієтології
Результати досліджень показали важливість розробки планів навчання спортсменів основам дієтології, який, окрім базових навичок, навчає фільтрувати інтернет-джерела і правильно обирати джерела інформації.
План повинен бути в доступі у сімей юних спортсменів і тренерського штабу, для того, щоб уникнути невідповідності в отриманій інформації.
Крім того, важливо звернути увагу на питання дієтичних добавок, а особливо недоцільність їх вживання без лікарського рецепту. Спортсмени мотивовані приймати якомога більше різних добавок з метою покращення результатів. Цю тенденцію необхідно зупинити, оскільки необхідний медичний контроль за прийомом суплементів.
Так само, необхідно звертати увагу на спортсменів з якісно низьким рівнем знань і одночасно високим рівнем самовпевненості - в основному підлітки. Така переоцінка знань може призвести до використання згубних дієтичних методів з патологічною впевненістю в їх користі.
