Квитки за паспортами, або Геть від ФФУ, вперед на аматорський футбол!
Історія із нововведенням під невинною назвою "іменні квитки" докотилася до найвищих кабінетів України. Ультрас звернулися до президента Порошенка з вимогою відмінити цю антиконституційну норму.
Я не буду зараз говорити про законність, конституційність і таке інше, про це і сказано багато, і, за великим рахунком, це нецікаво. Бо це просто технічна сторона питання. Мені б хотілося зараз поговорити про суть речей.
В Україні (і в її футболі зокрема), так вже склалося, завжди у всьому є два "дна". Одне формальне, а інше, приховане – фактичне, реальне. Тобто у випадку із законодавством завжди говориться про те, для чого формально приймається те чи інше рішення, а потім (іншими вже людьми, хоча іноді й тими самими – цинізму в наших широтах стільки, що можемо експортувати) пояснюється, для чого це НАСПРАВДІ потрібно. Давайте ж поглянемо на цю проблему під таким подвійним кутом зору.
Формально, як і у Остапа Бендера в "Союзі меча і орала", мета позитивна, корисна і потрібна – щоб побороти спекуляцію квитками. Власне, для того ж самого були повернуті ПІБ на залізничні квитки. Але при цьому, якщо у вас є хоча б якісь знайомі в залізничній сфері – ви собі можете "зробити" ту і таку кількість квитків, яка вам потрібна. Без особливих проблем – хіба що з додатковими, в тому числі фінансовими труднощами.
Тобто! Формально система працює – фактично ж в ній з самого початку вмонтовані ті шпаринки, які дозволяють робити те, що й робилося раніше. Звісно, в дещо інших обсягах і з додатковими нюансами (а також додатковими фінансовими витратами). Звідси виникає питання – а навіщо все це було?
Точнісінько так же, як у будь-якого жителя як мінімум спального району обласного центру виникне питання – навіщо була потрібна заборона ігрових автоматів, якщо ми всі знаємо, що ось тут, тут і там вони й досі чудово працюють, правда, без вивіски (але під відповідним поліцейським чи чиновницьким прикриттям)? Так от для того і була зроблена, щоб а) імітувати бурхливу діяльність, б) отримати вигоду не в державний чи комунальний бюджет, а у власну кишеню.
Та у випадку із квитками на футбол ситуація має ще один нюанс. Нюанс цей – і тут ультрас абсолютно праві – у контролі. Контролі, який формально є абсолютно нормальною річчю, по факту ж, у наших прогнилих і корумпованих умовах, може і стане дуже серйозною проблемою для одних, і важілем для керування для інших.
Бо ж цілком очевидно, що поява організованого уболівальницького кагалу під назвою "Вірні збірній" (яких в фейсбуку вже вистібали, назвавши "Вірні пиву" через участь у цій організації співвласника одного з пивзаводів Андрія Мацоли) має на мети підкорити собі фанатський рух, зробити його ручним і кишеньковим. Пам'ятаєте, в Росії в першій половині 2000-х був таких пропутінський (який формально, втім, не мав до Кремля ніякого відношення) рух "Наши"? Так от "Вірні збірній" – це наші "Наши".
Але для того, щоб забезпечити цим "футбольним нашистам" домінування – треба відсікти непотрібних. Що дуже легко робиться за допомогою цієї системи "іменних квитків". От і вся конспірологія, яка зовсім і не конспірологія…
Так от, про суть речей. Суть в тому, що, якби Федерація футболу справді і чесно хотіла побороти корупцію в квитковій галузі – це можна було б зробити без таких репресивних заходів. Всі ті, хто "в темі" – розповідають, що чудово знають, як і через яких людей в і поза ФФУ це все проходить. Здавалося б, чого простіше – розібратися із цими людьми, водночас запозичивши у просунутих в плані футбольної інфраструктури країн певну систему заходів (без таких репресивних конотацій). Але…
Але ФФУ вирішила інакше. А це значить… Пам'ятаєте, як у легендарному вірші Маяковського:
Послухайте!
Якщо зірки засвічують -
виходить - це комусь треба?
Виходить - хтось хоче, щоб вони бyли?
Виходить - хтось називає ці плювочки
перлинами неба?
От і все. А усі інші розмови – це лише "порожній струс повітря". Зробили – бо так ТРЕБА.
І, зважаючи на близькість нинішнього очільника ФФУ до нинішнього очільника України (навіть формальну – подивіться, яке місце займає пан Павелко в фракції БПП, в якому комітеті ким працює), ніхто нічого змінювати не буде.
Тому вибір в цій ситуації дуже простий – або ти говориш "так" і приймаєш ці правила гри, або ти говориш "ні" і йдеш на матч аматорського чемпіонату. До речі, я, як людина, яка бувала на різних поєдинках такого рівня, можу сказати, що це навіть і цікавіше, ніж спостерігати за збірною мільйонерів, які роблять вигляд, ніби вони грають у футбол. І квитки там не за паспортами (бо їх дуже часто взагалі не існує). Єдиний мінус такого футболу – глорам там робити нічого. За успіх доведеться платити лояльністю і повідком на шиї. Красивим, з логотипом відомого вам пивного бренда, повідком. Як сказано в Святому Писанні – кожному своє.
