Back in USSR. В Запоріжжі вирішили повернутися до ідеї "муніципального клубу"
Здавалося, ми вже пережили цю ганебну сторінку вітчизняного футболу. Вже були всі ці МФК "Олександрія", що зникла за пару років. Київський "Арсенал", який у величезному місті так і не надбав хоча б пари тисяч уболівальників і все своє життя "бомбував" на чужих стадіонах. Історія такого явища, як "муніципальний клуб", здавалося, завершилася. Але…
Але спочатку в Херсоні з чемпіонату другої ліги знявся "Кристал", щоб створити новий муніципальний клуб. А тепер в Запоріжжі міський голова раптом вирішив створити ще один "Металург". Ще один – бо клуб з такою назвою вже грає у ПФЛ. Причому якщо цей, друголіговий "Металург", має певне моральне право на цю назву – його створили колишні гравці і уболівальники того, старого, історичного ФКМЗ, то цей, "мерський", буквально висмоктаний з пальця.
Причому – ви вчитайтеся в пафос слів мера Запоріжжя Володимира Буряка. "Запорожцы заслужили право болеть за собственную команду, которая, я уверен, обязательно будет приносить нам победы. Поэтому я принял решение о создании муниципальной футбольной команды. Вопрос будет вынесен на сессию горсовета. Нам удалось сохранить детскую футбольную школу "Металлург Запорожье". Эта школа станет надежной базой для нашей муниципальной футбольной команды. Запорожским футболистам будет где развивать свой спортивный талант, чтобы в будущем стать игроками сборной Украины".
Бачте, як пан мер переживає за запорізьких уболівальників? А рік тому, восени 2016 року, коли новостворений "Металург" просив у міста – ні, не грошей, а підтримки у питанні домашньої арени, то міськрада чомусь повернулася до клубу дупою і залишила для нього повний розмір оренди "Славутич-Арени". А тепер, виявляється, Запоріжжю потрібен футбол.
Чи не Запоріжжю? Поки що можна говорити про три версії створення МФК "Металург".
1) Банальний піар міського голови. Мовляв, бачте, я вам футбол врятував! Грати муніципальна команда ж напевно буде на "Славутич-Арені", а не на "Великому Лузі", куди навіть доїхати складно (тому відвідуваність друголігового "Металургу" така мала). До речі, саме там на підтримку тоді ще кандидата в мери проводився гранд-концерт, так що місце до певної міри знакове.
2) Не менш банальна спроба попиляти міський бюджет. Це обурює чи не найбільше. В Запоріжжі жахлива ситуація з екологією. Мінімум спортивних майданчиків. Діти в футбольній школі займаються у досить скромних (назвемо це так) умовах. Я вже не кажу про дороги і все інше. Але раптом треба викинути не одну тисячу гривень на професійну футбольну команду. Що це таке, якщо не по суті своїй злочин?
3) Той цікавий момент, що пан мер до свого обрання працював на заводі Ахметова. Тож можна накидати гіпотезу, що президенту "Шахтаря" потрібен ще один поставник очок в Прем'єр-лізі. Тоді варто чекати, що МФК "Металург" досить швидко заявиться в ПФЛ, в спринтерському темпі пройде дві тамтешні ліги – і відправиться до УПЛ віддавати 6 очок "Шахтарю" щосезонно.
Наскільки реалістичні ці три версії – покаже час. Але одне я знаю точно. Там, де місцева влада хоче допомогти спорту, вона не створює муніципальні клуби. Я є членом англійського клубу "Юнайтед оф Манчестер", створеного уболівальниками МЮ, тож трохи знаюся на історії і реаліях цього напівпрофесійного клубу. Так от, місцева влада допомогла клубу під час будівництва свого стадіону. Не за просто так, звісно – клуб зобов'язався надавати частину приміщень на стадіоні для потреб муніципального лікаря. Тобто кілька разів на тиждень в медичній кімнаті районний лікар проводить прийом місцевих жителів. Безкоштовно для громади. Так місцева влада допомагає приватному клубу, а той у свою чергу створює осередок спорту в районі і віддячує громаді своєю нерухомістю.
Тож якщо міський голова Запоріжжя так переживає за футбол в місті – варто було б, наприклад, надати у безоплатну оренду існуючому "Металургу" "Славутич-Арену". Або допомогти – на взаємовигідних умовах – відбудувати якийсь невеличкий стадіончик, яких повно по місту. Скажімо, в форматі "ми допомагаємо вам, а ви дозволяєте дітям і дорослим грати на одному з полів безкоштовно". І клуб плюс – своя арена, і місту користь – люди займатимуться спортом. І все це без пафосу та піару.
Але, схоже, у нас такого не буває. Що ж, залишається сподіватися лише на те, що ідея МФК або помре ще до народження, або сконає, як і її попередники в інших регіонах країни – через кілька років безперервних страждань. Такий клуб жаліти не доведеться.
