Зона вильоту УПЛ як передчуття
"Дніпро" врешті позбавили шести очок. Історія ця розпочалася не учора, тягнулася більше року – але дуже вдало за часом закінчилася.
Отже, ФК "Дніпро" таки дотягнув до тієї межі, коли обіцянки покарання почали перетворюватися на власне покарання. От, наприклад, в "мінус 6 очок". Нічого нового, нічого дивного. Але давайте подивимося в турнірну таблицю. І що ж ми там побачимо? А побачимо, що на двох останніх, вилітаючих, місцях розмістилися "Дніпро" і "Карпати". Клуби відомі, знані не тільки в Україні, а і за її межами, з медалями-трофеями та довгою і цікавою історією. Саме вони зараз стоять на виліт. (Обидва – завдяки штрафам, до речі.) І це дуже і дуже символічно.
Після Майдану, зміни влади, проголошення фактичної незалежності, анексії Криму та війни з Росією на Донбасі український футбол почав дуже серйозно і різко змінюватися. За два роки зникли клуби, які, здавалося, були приречені на вічне існування – "Металіст" і "Таврія". Харків'яни якраз перед початком буремних подій вперше в своїй історії завоювали срібло чемпіонату. Кримчани були однією із найстабільніших команд вишки/УПЛ, провівши усі сезони в еліті. І от їх не стало.
А скільки ще разом з ними зникло клубів – два "Металурги", "Говерла", "Севастополь", "Арсенал". За крок від смерті стояла "Волинь". Все це – історія нашого футболу, його не остання складова. Її тепер немає. Але на цьому історія падіння не завершується. Цілком реально – бо ж штрафи для "Дніпра" аж ніяк не закінчилися – УПЛ цього сезону залишать саме ці два клуби, двічі чемпіони СРСР та володарі союзного Кубку (не кажучи вже про срібно-бронзові успіхи та фінали Кубку в Україні).
І залишаться в топ-дивізіоні "Динамо" і "Шахтар". Та ще із старожилів, із клубів, які можна називати і вважати потенційно серйозними гравцями в нашому футболі – "Ворскла", "Зоря" і "Чорноморець". Та й ті не без проблем.
Ви могли собі уявити десь посеред літа 2013-го, що за кілька років нашу УПЛ будуть складати команди рівня "Олімпіка" та "Зірки", "Сталі" та "Олександрії". "Іллічівця" та "Вереса" (саме вони зараз ідуть на 1-2 місці в 1 лізі ПФЛ)? Причому ці команди ж не зробили нічого особливого, не стрибнули вище голови. Ну так, "Олександрія" пробилася в єврокубки, а "Зоря" стартувала там взагалі відразу з групового турніру ЛЄ. Але – через кого вони туди пробивалися? У яких суперників виривали ці європутівки? Отож.
Рівень нашого футболу відчутно впав. Головна причина – ситуація в країні. Футбольна галузь завжди була іграшкою, забаганкою серйозних бізнесменів (чи тих, хто хотів такими здаватися). Вони заробляли гроші деінде, а потім частину з них витрачали на футбол. Змінилися часи, змінилася країна. І заробляти стало важче – через кризу і через діяльність нової влади, яка прикручує певні не дуже чисті схеми. І викинути на футбол уже не так легко піднімається рука. От "Дніпро". Коломойський завжди був жадібний до грошей – я пам'ятаю, як президент неіснуючого нині футбольного клубу бідкався, що не може вибити з пана Ігоря грошей за досить скромний трансфер. Але все одно певну марку тримав. А зараз готовий на все – на штрафи, на дискваліфікацію в єврокубках. Просто йому вже нецікаво.
А у інших просто немає тих можливостей, що були до 2014-го. Згадайте, як Віталій Кварцяний возив легіонерів пачками. "Где вы теперь? Кто вам целует бутсы?" Що казати, коли навіть "Динамо" і "Шахтар" почали більше продавати, ніж купувати. Ні, це не від того, що різко з'явився правильний, прагматичний, бізнес-підхід до справи – просто ресурси небезкінечні.
До речі, на цьому фоні цікаво поспостерігати за підйомом так званого сільського футболу. Он уже в першій лізі два клуби із сільської місцевості – "Колос" та "Інгулець", а в другій їх ще більше. Клуб з смт. Петрового заявив дві професійні команди в кожну з ліг ПФЛ, а була ще й третя, в аматорському чемпіонаті. Що, так різко збільшилися фінансові вливання в цих клубах? Ні. Просто навколо усе просіло.
Я хотів написати, що український футбол повертається в свою доісторичну еру – першу половину 90-х. Але це не зовсім правда. Є дві суттєві відмінності. По-перше, тоді була формула "Один гранд і усі інші в болоті", тепер же їх два. Принаймні, зараз. По-друге, тоді клуби вищої ліги не зникали так, як зараз. За той період, період гіперінфляції і страшенного знецінювання т.зв. грошей, купонокарбованців, із вищолігових клубів зник один лише "Темп". Зараз, таке враження, можуть посипатися усі. Змінилося ставлення до футболу, перш за все ставлення власників клубів. (А, може, стало більше порядку. Суркіси ж зуміли "віджати" "Динамо" у Безверхого – а от "Металург" запорізький так і сконав в чіпких руках сім'ї Богуслаєвих. Бо на їх боці був закон. А 1993-го закон був… Ну, ви знаєте.)
Цілком допускаю, до речі, що і "Дніпро", і "Карпати" не вилетять. Чи когось іншого так само оштрафують, чи вони раптом почнуть у всіх вигравати. Але це в принципі нічого не змінить. Ну, залишаться в УПЛ, будуть бовтатися між 6-м і 10-м місцями. Це уже буде не той "Дніпро", якого ми знали до 2014-го року. Не потужний, системний клуб – а дещо малозрозуміле, яке живе за якимось рандомним принципом. Як, власне, жили чи не всі клуби 20-25 років тому. Може, ви вже забули – але тоді, наприклад, у "Шахтаря" з грошима було значно гірше, ніж у "Зорі-МАЛС". І все це могло змінитися уже за півроку. Так і нині – то "Волинь" вже переживає клінічну смерть, а то раптом живіша за усіх живих.
Але є одна відмінність із першою половиною 90-х. Тоді все-таки у клубів було певне майбутнє. Футбол тільки починав розвиватися, економіка швидко пройшла нижню точку падіння і почала підніматися – а з нею пішли гроші й у футбол. Нині такої впевненості немає. Ні, не в економіці – а у фінансах для забавки. Таке враження, що футбол просто перестав цікавити олігархів та бізнесменів. А з ними і простих людей. Я все згадую приклад "Олександрії", яка досягла найвищого успіху в чемпіонаті, дебютувала у єврокубках – а трибуни скромного (за місткістю) стадіону "Ніка" так і не навчилися збирати аншлаг. А у 90-х в провінції були клуби, на які ходили десятки тисяч. У ті голодні і холодні гіперінфляційні часи. А зараз, коли ситуація значно краще (хто б сказав нам в 1993-94-му, що падіння нацвалюти у три рази – це дуже і дуже серйозно; згадайте номінали тодішніх банкнот) – не ходять. І не витрачають гроші. Точніше, витрачають, але у відверто економному режимі. І при цьому, що цікаво, так і не пробують навчитися заробляти. От де парадокс!
Ці 11-12 місця "Дніпра" і "Карпат" – це символ. Це передчуття. Передчуття остаточного зруйнування старого, довоєнного футбольного світу. Його більше не буде. Яким буде новий? Для початку – дійсно схожим на 90-і, із вищезгаданими відмінностями. А далі – як крива виведе. Або дійсно футбол почне одужувати, або загнеться остаточно, перетвориться на український… навіть не баскетбол, а хокей.
